СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
БЛЯ́КЛИЙ
, а, е.
1
.
Неяскравий; тьмяний, затьмарений
.
Повстанці поглянули в небо, в якому прозрівав бляклий день
(Ю. Яновський)
;
Хмари спливли за вершини Казбека і затьмарили місяць. Зникло блякле, тремтливе світло зірок
(В. Собко)
;
Бляклий колір
.
2
.
Який утратив свіжість; зів'ялий
.
Вітер жене стернею блякле перекотиполе
(О. Гончар)
.