НАСТРО́ЮВАТИ

, юю, юєш, недок., НАСТРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док.

що і без прям. дод.

Налагоджувати щось, надавати чому-небудь певної висоти звуку, певного строю (перев. про музичні інструменти)

Довбня .. витяг скрипку, побринькав на струнах, повів раз смичком і почав настроювати

(Панас Мирний)

;

Оркестранти поставили перед собою списані нотами аркуші й почали настроювати інструменти

(О. Іваненко)

;

Гітарист стиха бренькає, настроює струни

(Любко Дереш)

;

Як дуду настроїш, так вона й гратиме

(прислів'я)

;

Вона взяла контрабас, настроїла його і заграла

(М. Чабанівський)

;

Скільки намучиться музикант, щоб вивчити свою партію й досконало настроїти інструмент перед концертом, який триває мить?

(Р. Іваничук)

;

* Образно.

Нижче, ховаючись десь у листві, настроював голос соловей

(О. Гончар)

;

Поганий стан: у ньому не досягнеш гармонії, не настроїш на потрібний лад свій внутрішній оркестр

(А. Дністровий)

що.

Регулювати, налаштовувати, робити що-небудь придатним для роботи

Підготовка кадрів на виробництві повинна будуватися на тому, щоб навчати робітників настроювати машину і регулювати її механізми

(з газ.)

;

Він пішов у ванну, відкрутив у ній воду і настроїв потрібну температуру

(В. Хрущак)

;

що, рідко чого.

Пристосовувати, установлювати що-небудь з радіоапаратури для приймання хвиль (радіо, магнітних і т. ін.) або для забезпечення нормальної роботи

Часто, настроюючи приймач, чув

[Володька]

якісь дивні цокотливі звуки

(М. Трублаїні)

;

Клим надів навушники, клацнув вимикачем, почав настроювати прилади

(М. Дашкієв)

;

Вона настроїла телевізора, вирівняла зображення, а звук включити й забула...

(В. Кучер)

;

Олег вимкнув захисне коло, настроїв приймач на хвилю

(І. Росоховатський)

;

Пальці невміло намацують ручку, такі довгі, мовби аж прозорі пальці з сухою шкірою. Повертають її, крутять, підладновують щось, настроюють

(Ю. Бедзик)

кого і без прям. дод.

Виклика́ти в кого-небудь певний настрій, стан; налаштовувати (у 1 знач.)

– Накрутив собі свій великий .. стінний годинник .. і слухаю його ніжну музику, що настроює мрійно й відволікає від усього голосного, болючого

(О. Кобилянська)

;

Фіолетова

[фарба]

викликувала усмішку на вустах, зелена втишала нерви, синя настроювала до мрій

(Б. Лепкий)

;

Це був кабінет вченого. Витриманий в темно-бордових тонах, він настроював, сприяв поглибленій, наполегливій роботі

(О. Іваненко)

;

Вiтальня, де ми сидiли, настроювала на безпечнiсть

(Р. Андріяшик)

;

Німецькі вірші, здається, Вас трошки засмутили і настроїли на поважний лад

(Леся Українка)

;

Спаситель мав надзвичайно привабливе обличчя й одразу настроїв мене на відповідний лад

(М. Хвильовий)

;

Помітивши у дверях контори колишнього робітника свого батька, молодий принципал підвівся йому назустріч. Ця дрібничка відразу якось прихильно настроїла Йосифа до сина Тадея

(Ірина Вільде)

;

Вселяти, прищеплювати кому-небудь якісь думки, ідеї, почуття і т. ін

Попрохай од мене і наших, щоб не киснули, не охали та не настроювали тебе

(М. Коцюбинський)

;

Великопольський настроїв юнака занадто оптимістично, негативний результат досліджень вдарить його, як грім з чистого неба

(М. Дашкієв)

проти кого.

Підбурювати проти кого-небудь, спричиняти вороже ставлення до когось, чогось

Відчуває мати, як день у день “вони” настроюють дітей проти її думки і волі. Діти очужіли

(В. Барка)

;

Одного

[господаря]

за одним він пробував настроїти против двора

(І. Франко)

;

Як виявилося, хуторян хтось настроїв проти нових порядків

(М. Циба)

;

Павлик несподівано відповів позитивно, чим одразу й настроїв усіх присяжних проти себе

(Г. Колісник)

◇

(1)

Настро́ювати (налашто́вувати) / настро́їти (налаштува́ти) на тон

який кого

–

зумовлювати в кого-небудь певний настрій

Щоб колосом співали струни нив, Щоб злий кукіль не забивав пшениці, – На вірний тон настроюй колектив

(М. Рильський)

;

– Як нам бути, наприклад, зараз, коли ми насилу стримуємо коней з важкими гарматами? Вони самі попруть униз, не питаючи ніякого дозволу, – пожартував полковник Стессель, налаштовуючи всіх на довірливий тон і взаєморозуміння

(В. Шкляр)

;

Сиволап лишився у шахті до кінця зміни. Розмова з керуючим настроїла і його на хороший тон

(Д. Ткач)