СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-13(А-ПОКІ́РНО)
?
НАРІ́З
, у, ч.
1
.
Заглибина на чому-небудь, зроблена різальним інструментом
.
Рудольф .. висуває шухляду й вибирає в ній із купки одне скло. Воно цілком подібне до того, що він щойно викрутив із апарата, таке саме кругле, опукле, з нарізами по краях
(В. Винниченко)
;
На архітрав спиралися фриз, що складався з тригліфів (кінців поперечних балок), що були прикрашені трьома нарізами, і мєтопи
[метопи],
на яких зображували різні орнаменти або й цілі сцени
(І. Крип'якевич)
.
2
.
заст.
Ділянка землі, виділена кому-небудь для тимчасового або постійного користування; наділ (див. наді́л
1
2)
.
У повоєнні роки колгоспи давали своїм працівникам нарізи, завдяки яким селяни могли утримувати домашнє господарство
(із журн.)
;
Спочатку треба було засіяти колгоспну землю, тільки потім бралися за свої нарізи
(з газ.)
.