СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
НАРІ́ЖНИК
, а, ч.
1
.
На даху – верхня частина крокви, де з'єднуються під кутом два бруси
.
Дахи на Уманщині вивершувалися високим гребенем, від якого по рогах донизу спускалися ступінчасті наріжники
(з наук.-попул. літ.)
;
Для мулярів найважча робота – на наріжниках, тому там працюють тільки найдосвідченіші
(з газ.)
.
2
.
діал.
Ріг (будинку)
.
Мусила
[Целя]
спочити, і мимоволі очі її зупинилися на афішах, якими обліплений був наріжник камениці
(І. Франко)
.
3
.
рідко.
Те саме, що коси́нець 3
.
По похороні брат Іван скликав родину і повагом поклав перед нею запечатаний конверт, що лежав у батьковій шкатулі .. з мідяними наріжниками
(М. Грушевський)
.