СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
НАРИ́ТИ
див.
нарива́ти
4
.
НАРИВА́ТИ
4
, а́ю, а́єш, недок., НАРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., чого, що.
Риючи, робити в землі яку-небудь кількість заглибин, ям
.
За ніч кріт наривав декілька кротовин, дійшов аж до хати
(із журн.)
;
Клята свиня нарила на городі такого, що хоч плач!
(Сл. Б. Грінченка)
;
// 
тільки док.
Риючи, навибирати яку-небудь кількість чогось
.
Партизанська піхота .. нарила землі й лежала вже в шанцях, готуючись до відсічі
(Ю. Яновський)
;
Ми з Федьком завжди картоплю копали. Нариємо повні поли, а тоді розпалимо багаття – і в жар...
(А. Дімаров)
;
Один із них метнувся на городи, щоб потай нарити картоплі, заодно смикнувши й цибульку
(Валерій Шевчук)
.