НАДА́ТИ

див.

надава́ти

НАДАВА́ТИ

, даю́, дає́ш, недок., НАДА́ТИ, да́м, даси́, док.

що.

Давати можливість мати щось, користуватися чимсь і т. ін

Понад ту

[громадську]

раду нема вже нічого вищого ані старшого; вона надає всі права, вона й суд і весь уряд

(Л. Мартович)

;

– Я надаю їй роботу, а вашiй сiм'ї – житло. Вiдтепер весь другий поверх цiлком у вашому розпорядженнi

(О. Авраменко, В. Авраменко)

;

– Я безмежно вдячний твоєму батькові, бояринові Дмитру, за те, що надав мені, смердові, .. притулок у своїй господі

(В. Малик)

чого.

Додавати, підсилювати яку-небудь якість, властивість і т. ін. у кому-, чому-небудь

В школі дитина швидше розвивається, світогляд її ширшає; гурт надає товариського духу

(О. Кониський)

;

Гарячі промови товаришів надавали упевненості в силах

(О. Донченко)

;

Ти звертав увагу, друже милий, що таке в житті веселе слово? Гумор надає людині сили, коли в серці сяє веселкове

(Д. Білоус)

;

Святостi мiсцю може надати навiть польова криничка, навiть самотнiй дуб на узлiссi

(Р. Федорів)

кого, що, чого кому, чому.

Наділяти якими-небудь рисами, робити якимсь на вигляд

Та чалма, вкупі з білою довгою бородою, надавала йому вигляд старозаконного

[старозаповітного]

патріарха

(М. Коцюбинський)

;

Мати раптом надає своєму голосові штучно-сварливого тону

(Б. Антоненко-Давидович)

;

Грюнвальд подумав і усміхнувся, але зразу ж поспішив надати своєму сухому, зморщеному обличчю звичайного суворого виразу

(В. Собко)

;

Х'ю випростався, надав собі суворо-офіційного вигляду охоронця закону і ступив крок із свого сховку

(В. Чемерис)

;

Далекі, лисі, недавно золоті горби потемніли – хліб із них уже звезли, і стерні надали їм землисто-жовтого кольору

(Валерій Шевчук)

чого.

Примушувати кого-, що-небудь здійснювати якийсь рух чи переходити до якогось стану або набувати якоїсь форми

Вилітав

[вітер]

із-за гори – зачепив три флюгери. За дитсадом на шпилі обертався на щоглі – руху крилам надавав, дім до ранку осявав...

(М. Рудь)

;

Землі, щоб зусюди була одностайна, Він

[Творець]

надає заокруглої форми

(М. Зеров, пер. з тв. Овідія)

;

тільки док., перев. безос. або в сполуч. зі сл.

лихий

нечиста мати

і т. ін., розм.

Напоумити або змусити кого-небудь робити щось

Надала мені нечиста мати встрять у се діло!

(Номис)

;

Та надало батюшці пожалітись кудись – учитель читає мужицькі газети й книжки

(С. Васильченко)

;

[

Мальванов

І надало ж людині оженитись та ще в такий час!

(І. Кочерга)

;

Я пошкодував за свою відвертість. Надало ж мені бовкнути! .. Життя вчить, вчить і нічого не навчає

(О. Шугай)

кого, що, заст.

Призначати (у 4 знач.)

І праведно Господь великий .. Вомісто

[замість]

кроткого пророка... Царя вам повелів надать!

(Т. Шевченко)

;

Он у Опеньківцях та піп, як тополя, такий високий... А нам надали якесь!

(Л. Мартович)

що, діал.

Відправляти, надсилати щось кому-небудь

Вранці він купив у листоноші конверт і, заадресувавши з тремтінням.., пішов сам на станцію надавати листа

(П. Козланюк)

;

Припадком зустрілася

[Дарка]

з Лялею на пошті .. – О, Дарка... Ви теж надаєте лист? І теж “рекомандо”...

(Ірина Вільде)

;

Я прийшов до пошти надати листа

(Г. Хоткевич)

Додава́ти (надава́ти) / дода́ти (нада́ти) сміли́вості

див.

додава́ти

;

(1)

Надава́ти / нада́ти допомо́гу (по́міч)

кому, чому і без дод.

–

допомагати, помагати кому-, чому-небудь

Він, Світозар, не хтось там – учений муж, що .. давав клятву Гіппократа – будь-де, будь-коли і будь-кому надавати медичну допомогу

(Д. Міщенко)

;

Вирішено було також надати допомогу бідноті Чаплинки, Каланчака та інших сіл

(О. Гончар)

;

Князь надав поміч, і монастир знову нагадував жвавий бджолиний вулик. Поспішали, працювали з ранку до ночі: вимуровували церкву, а вночі під нею трудились копачі

(Г. Пагутяк)

;

(2)

Надава́ти / нада́ти звання́ (науко́вий сту́пінь, ти́тул і т. ін.)

кому і без дод.

–

присвоювати, присуджувати звання (науковий ступінь, титул і т. ін.)

Вояк мав плетені відзнаки зондерфюрера, але це не перешкоджувало громаді, що прилипла до нього, надавати йому всяких можливих рангів до майора включно

(О. Лисяк)

;

Ганс Вебер має звання сублейтенанта, тоді як другий і третій пілоти – повні лейтенанти. Просто так вийшло, що вже три роки йому не надають чергового звання

(О. Авраменко, В. Авраменко)

;

[

Куратор

Не забувайте, що республіка .. гарантує свободу досліджень. Ми, в Падуї, допускаємо до слухання лекцій навіть протестантів. Ми навіть надаємо їм наукових ступенів

(В. Стус, пер. з тв. Б. Брехта)

;

– З огляду на моє високе, – тут Олександр криво всміхнувся, – походження, надали мені титул графа Чорногорського

(С. Тельнюк)

;

(3)

Надава́ти / нада́ти ім'я́ (іме́ння)

кому, чому

–

урочисто присвоювати ім'я видатної особи

Радість запанувала по всім Єгипті. Почали святкувати день його

[сина фараона]

уродин, почали надавати дітям його ім'я

(І. Франко)

;

Піднявши вгору очі, священик замислився. – Надаю тобі ім'я Марія, – закінчив він. – Малушею ти була і Марією вознесешся...

(С. Скляренко)

;

Всеукраїнському фонду відтворення видатних пам'яток історико-архітектурної спадщини надали ім'я Олеся Гончара

(із журн.)

;

(4)

Надава́ти / нада́ти креди́т

кому, чому і без дод.

–

надавати позику кому-небудь; кредитувати

Нацбанк повинен надавати фабрикам і заводам кредити на впровадження нової техніки і технології

(з наук. літ.)

;

Для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб'єкта господарювання чи поручительства іншого банку

(з мови документів)

;

(5)

Надава́ти / нада́ти сло́во

кому

–

дозволяти, пропонувати кому-небудь виголосити промову, висловитися (на зборах, мітингу і т. ін.)

Ми люди ввічливі, сказав гросмейстер, тому перше слово надаємо жінкам

(В. Стус)

;

– Ваша честь, – звернулася в повній – майже могильній – тиші. – Вам іще ніхто не надавав слова, потерпіла!

(М. Матіос)

;

Надамо їм слово, хай вони скажуть про свої почуття і враження, які справило на них наше місто

(І. Цюпа)

;

Він повів очима по залі, де серед публіки мали бути вже підготовлені “громадські обвинувачі”: саме момент надати їм слово

(В. Шкляр)

;

(6)

Надава́ти / нада́ти хо́ду (в хо́ді)

чому і без дод.

–

прискорювати рух чого-небудь

Філон так задумався, що й незчувся, як воли надали в ході, а тоді й зовсім побігли

(Ю. Мушкетик)

;

Вітром попутним ісповнив

[сповнив]

вітрила Нептун-мореплавець, Ходу надав кораблям і проніс повз плеса підступні

(М. Зеров, пер. з тв. Вергілія)

◇

(7)

Надава́ти (дава́ти, прибавля́ти) / нада́ти (да́ти, приба́вити) га́зу <Натиска́ти / нати́снути на газ>

а)

посиленням подання пального зрушувати транспортний засіб з місця або підвищувати швидкість його руху

Сашко натискав на газ, витискаючи максимум швидкості, але міліцейська машина була вочевидь потужніша

(Ю. Покальчук)

;

Обганяючи машину, Іван іще прибавив газу

(А. Головко)

;

На обстановку, радисте, зваж ти, газу надай, водій

(А. Малишко)

;

Барон дав газу і круто розвернув човна до далекого берега

(Ю. Бедзик)

;

б)

(прост.)

швидко тікати, зникати звідкись

Хлопці дали газу з місця подій

(з газ.)

;

(8)

Надава́ти / нада́ти зна́чення (ваги́, ці́нності)

а)

(кому, чому)

розглядати, уважати що-небудь як щось важливе, цінне, потрібне і т. ін.

Стіл у відділі інформації – чи не єдине законне і затишне місце, відтепер закріплене тільки за мною .. Свідомість цього приємного факту .. підносила у власних очах, надаючи моїй особі ваги та значущості

(О. Шугай)

;

– Тато надає таємничого значення навіть такій дрібниці, як ім'я...

(Ю. Винничук)

;

Джіафер надав йому

[спектаклеві]

велику вагу

(М. Коцюбинський)

;

б)

(чому, перев. у запереч. формі)

зважати на кого-, що-небудь; цікавитися кимсь, чимсь

Ядзя тим залицянням лікаря не надавала жодної ваги

(Н. Кобринська)

;

Хоч Олександр Іванович і далекий був від того, щоб надавати снам якоїсь віщої ваги, та проте він з досвіду знав, що Маруся уві сні – несе йому радість у дійсності

(Б. Антоненко-Давидович)

;

Тадзьо не надавав Левковим словам жодного значення

(Е. Андієвська)

;

Нада́в [же] [мені́] чорт

див.

чорт