НАДАВА́ТИ
1
, даю́, дає́ш, док., розм.
1
. чого і без дод.
Дати що-небудь у якійсь кількості або за кілька захо́дів
. Як показав
[дурень]
ще гроші, так брати аж руки догори підняли, аж зацмокали. – Хто се тобі, – питають, – надавав стільки грошей(О. Стороженко)
;Вiн забрав усе, що дiти надавали, i понiс Олександрi. Але вона нiчого не хотiла їсти
(Б. Грінченко)
;Мама вже нi копiйки не давала .. Вже стiльки надавала, що й чiплятися сором було
(В. Винниченко)
;– У мого старшого кашовара уже є тридцять сім складаних ножиків і півтонни цукру. Солдати надавали
(Є. Кравченко)
;– Від'їхав
[Рум'янцев]
задоволений? – Ще й як. Рота до вух розтягував. Яків йому подарунків надавав(Ю. Мушкетик)
.2
. кому.
Побити або покарати кого-небудь
. – Я мушу його
[гетьмана]
бачити! – завзявся Данило. – Гей, вартові! – гукнув Блясь. – Викиньте його за браму, та надавайте добре, щоб не сперечався!(А. Кащенко)
;– Ну, та й ми ж із хлопцями їм надавали. Оце після уроків аж за млин гнали кілками
(А. Головко)
;До Франика я повернувся наступного дня цілком приголомшеним. Так ніби мені добряче надавали по голові
(Ю. Андрухович)
;[
Андреа
:]
Ах ти ж дурень! Чого захотів .. Віддай [модель сонячної системи],
бо враз надаю(В. Стус, пер. з тв. Б. Брехта)
;//
Завдати поразки кому-небудь, перемогти когось.
– Теж мені святого знайшли, отця Симона! Та він же в січовиках ходив, а коли їм добре надавали, кинув кріса і взявся до хреста
(І. Цюпа)
.(1)
Надава́ти книші́в (поти́личників, плескачі́в і т. ін.)
– побити кого-небудь долонею
.– Улянко, ти на мене не гніваєшся, що я вчора ввечері ото... – Гніватись? Скажеш таке. Навпаки, розважила нас! Правда, Петро надавав би тобі книшів, коли б ти йому в руки потрапила
(О. Копиленко)
;Якось Ява з Яришкою, сестричкою меншою, посварився і при всіх плескачів їй надавав
(В. Нестайко)
;(2)
Надава́ти лозані́в
– побити лозиною кого-небудь
.– Треба було б надавати тобі, непослуху, лозанів, але ж незручно: ти начебто дорослий уже і все розумієш
(із журн.)
;(3)
Надава́ти прочуха́на (прочуха́нки)
– побити кого-небудь
.Мати .. й прочухана надає, а батько байдуже
(Ганна Барвінок)
;(4)
Надава́ти стусані́в (по стусано́ві)
– побити кого-небудь кулаком
.Опівночі, коли все стихло, учні старшого класу потихеньку вивели з бурси ледь живих жаків
[спудеїв катедральної школи]
і, надававши кожному по стусанові, погнали їх униз Зацерковною(Р. Іваничук)
;Мати підкралася, однією рукою – за наган, другою – за чуприну. Стусанів надавала, скільки хотіла, а наган – на колоду та обухом сокири хрясь!
(В. Дрозд)
.◇
Дава́ти / да́ти (надава́ти) духопе́лів (духопе́ликів, духопе́ла)
див.
дава́ти
;Дава́ти / да́ти (надава́ти) чорті́в
див.
дава́ти
;Да́ти (надава́ти) / дава́ти по ши́ї (по гамалику́)
див.
дава́ти
.