СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
НАГУ́ЛЬНИЙ
, а, е.
Признач. для відгодівлі, нагулу (у 1 знач.)
.
Для овець, нагульних гуртів великої рогатої худоби на Поліссі і в деяких районах Лісостепу використовують переважно природні пасовища
(із журн.)
;
Нагульне поголів'я
;
// 
Пов'язаний з відгодівлею худоби
.
Провідними галузями в зоні р. Сули можуть бути буряківництво й нагульне скотарство
(з наук.-попул. літ.)
;
// 
Відведений для відгодівлі риби
.
В нагульних ставках уже приладжують столики для розкладання кормів рибі
(І. Багмут)
;
Умови відтворення на Дунаї цінних прохідних, напівпрохідних риб погіршаться внаслідок скорочення нерестових і нагульних площ
(з наук.-попул. літ.)
;
Великий вплив на рибопродуктивність ставків має вага цьоголіток, тобто зарибка, який запускається в нагульні ставки
(з газ.)
;
// 
Який нагулює жир
.
Флот рибалок почав промисловий лов нагульних оселедців
(з газ.)
;
// 
Одержаний унаслідок відгодівлі
.
Нагульний жир
.