НАГО́СТРЮВАТИ

, юю, юєш, недок., НАГОСТРИ́ТИ, гострю́, го́стриш, док., що.

Робити що-небудь гострим (у 1 знач.) за допомогою точіння, клепання

Може, осоружний хоче задушити мене та Іванка, вчора щось нагострював у стодолі

(С. Процюк)

;

Вона випила молока, нагострила сапку й пішла обгортати картоплю

(О. Донченко)

;

Він звечора помився, нагострив ножа й підтяв бороду

(Р. Іваничук)

;

* Образно.

В слово думи уложи. Нагостри їх, мов ножі, І тоді пускай їх сміло, – Стане слово те за діло

(Микола Чернявський)