СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
НАБУ́ХНУТИ
НАБУХА́ТИ
, а́є, недок., НАБУ́ХНУТИ, не; мин. ч. набу́х, ла, ло; док.
1
.
Те саме, що набряка́ти 1
.
– Говори! – наказує дід, і Максим бачить, що на його шиї набухають грубі, покривлені жили
(М. Стельмах)
;
// 
Опухати, потовщуватися через запалення, хворобу і т. ін.
Широко розплющеними од жаху очима дивився, як синіла, набухаючи, нога. Біль ставав усе нестерпніший
(А. Дімаров)
;
Пародонтоз починається з ледь помітних ознак .. А інколи ясна набухають, напливають на зуби й постійно кровоточать
(з наук.-попул. літ.)
.
2
.
Збільшуватися у процесі росту від наповнення соками, поживними речовинами
.
Лагідно пригрівало сонце, набухали, починали зеленіти бруньки на деревах
(І. Рябокляч)
;
Ретельно оглянули
[хлопці]
папороть, але пуп'янків не побачили. – Вони враз набухають. Оком не змигнеш – а вона й одцвіте
(К. Гриб)
;
Вже в полі чорніли бугри, набух чорнолоз
(К. Гордієнко)
.
3
.
Насичуючись вологою, розширюватися, збільшуватися в об'ємі
.
Ти сидиш заколисаний, а слух, проте, гострий – чуєш, як скрипить, набухаючи, мокре дерево
(В. Близнець)
;
У гарячій воді крохмаль набухає й утворює колоїдний розчин – клейстер
(з навч. літ.)
;
Книжки набухли від вологи, на багатьох з'явилася цвіль
(К. Москалець)
;
Розколочуємо тісто на юшці, як рідку кашу. Обливаємо цим рибу, обсипаємо перцем, ставимо в піч чи духовку. Як набухне, можна подавати
(із журн.)
.
4
.
перен.
Наповнюватися, переповнюватися чим-небудь
.
Річка уже набухає по-весняному, талі води плесами розіллялися поверх криги
(О. Гончар)
;
Небо весь час змінюється, спалахує і згасає, набухає вологою
(С. Жадан)
;
Повітря вже набухало ранньою спекою та важкістю автомобільних викидів
(Г. Вдовиченко)
;
Червоні повіки матері набухли сльозами
(М. Стельмах)
.