АГЛЮТИНАТИ́ВНИЙ

, а, е, лінгв.

Який характеризується аглютинацією (у 2 знач.)

До аглютинативних мов належать тюркські, фіно-угорські, тунгусо-маньчжурські, корейська, японська, частина індійських та деякі африканські мови

(з наук. літ.)

;

У третіх препозитивних позиціях стоять здебільшого ті основи, які близькі до одиниць афіксоїдного типу і приєднуються до інших елементів за зразком аглютинативних морфем

(з наук. літ.)

;

Аглютинативний характер угорської мови потребує певного розширення, декомпресії тексту під час перекладу

(із журн.)