НАБИВНИ́Й
, а́, е́.
1
. Набитий, наповнений чим-небудь
. Буде пух в набивні подушки; буде сон, мов каблучка з руки
(П. Мовчан)
;Стоять діди, пропахлі димом, в дрібному золоті луски; в них трьохлінійки за плечима і набивні дробовики
(І. Муратов)
;Для ефективнішого впливу на м'язи та суглоби використовують набивні м'ячі масою 1 кг
(з навч. літ.)
.2
. Який набивають (у 3 знач.) на що-небудь
. Набивна шина
;Набивний обруч
.3
. рідко.
Те саме, що вибивни́й 1
. Стояли лави в килимах порожні, фотель німецький з набивною шкурою
(Л. Костенко)
.4
. Який здійснює набивання (про фабрику, машину і т. ін.)
. Набивна машина
;//
у знач. ім. набивна́,
но́ї,
ж.Приміщення, призначене для набивання
.Прийшла в наби#вну Валя Готліб І в коло стала трудове
(П. Усенко)
.