М'ЯКУ́ШКА
, и, ж.
1
. М'яка частина хліба, хлібних виробів, різних плодів і т. ін., що міститься під скоринкою, шкіркою
. Балика добре перев'язав її
[рану],
покривши м'якушкою хліба і павутинням(З. Тулуб)
;Приємний холодок м'якушки плода освiжив пiднебiння, i хвиля оп'янiння вдарила в голови мандрiвникам
(О. Бердник)
;Вiдпив
[Іван]
кiлька ковткiв липового чаю, поклавши до рота грудочку хлiбної м'якушки, довго пережовував її, нарештi подякував(Р. Андріяшик)
;Колись ще малим, прикутий своїми хворощами до ліжка, рятуючись від нудьги й розпачу, виліплював Ярослав з хлібної м'якушки неоковирних коників і пташок
(П. Загребельний)
;Немов зі сну прокинувся Лесь і знову відщипнув пахучої житньої м'якушки
(І. Нижник)
; * Образно.
Тут і Фед на хвіртку. – Що там нового в центрі? – підняв на нього м'якушки колишніх брів хазяїн
(Микита Чернявський)
.2
. перен., зневажл., ірон.
Про м'якосерду, жалісливу (у 1 знач.) людину
. – Я, бачте, такий чоловік – м'якушка, що нехай де яка пригода, або журба, або смуток, то зараз там мої і жалощі...
(Марко Вовчок)
;– Ах, – скрикнула Густя, – він умлів! – І заломила руки. – Не бійся .. ти, м'якушко, – відказав Густав, – нічого такому злодієві не станеться!
(І. Франко)
.