МОРО́ЗНО
.
1
. Присл. до моро́зний.
На сході морозно палала зірниця, стукнувся в двері ранок
(Іван Ле)
;Соколова .. пішла до кузні, легко ступаючи по пухнастому снігу .. Морозно поскрипував сніг
(В. Собко)
;Сонце за вікнами ще буде морозно оманливим, сподіватися на стрiмкий прихід весни не варто
(з газ.)
.2
. рідко.
Відчуваючи сильний холод; мерзлякувато
. Професор Горбатько .. вилiз зi свого насидженого мiсця, морозно повiв плечима, скоцюбився, засунув руки в кишенi куртки
(А. Кокотюха)
.3
. у знач. пред.
Про дуже холодну, морозну погоду
. Тихо усюди, й біло, й морозно
(Марко Вовчок)
;Морозно. Із-за левад виплив місяць
(А. Головко)
;Було морозно. У лісі ще ледь сіріло. Дерева, вкриті інеєм, застигли від холоду
(В. Гжицький)
;Тієї вересневої середи морозно стало – хоч нове пальто вдягай
(Люко Дашвар)
.4
. у знач. пред., кому.
Про відчуття ким-небудь сильного холоду
. Надворі дівчині стало морозно від сильного вітру зі снігом
(із журн.)
;//
перен.
Про відчуття внутрішнього холоду (від страху, тривоги і т. ін.)
.Нам, дітворі, страшно, нам аж морозно стає, хоч спека палила над Озерами і в тисняві можна було зомліти
(О. Гончар)
;[
Оленка
:]
Чуєш, бабо, затихло. Коли стрiляли, менi аж морозно було, а затихло – ще страшнiше стало(О. Коломієць)
;Своєю невпинною течією він
[легіт]
розповідає .. про щось незбагненне [незбагненно]
вражаюче, од чого в грудях стає лякливо-піднесено, морозно(Є. Гуцало)
.