СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
МОНАРХІ́ЗМ
, у, ч.
1
.
Політичний напрям, що визнає монархію як єдину форму державної влади
.
За монархізму козацька старшина, пізнавши зблизька московські звичаї й порядки, воліла тепер мати діло з конституційним польським королем, ніж з абсолютним московським царем
(з наук. літ.)
;
// 
Прихильність до монархічної форми правління; переконання, погляди монархіста
.
З приходом до влади Миколи І селян охопив наївний монархізм, що, мовляв, новий добрий цар визволить їх із кріпацтва
(з наук.-попул. літ.)
.
2
.
рідко.
Те саме, що мона́рхія.
Щодо ставлення кубанців до повернення царської імперської влади, то про це свідчать результати референдуму з питань ставлення населення до більшовизму, монархізму та інших форм державних організацій
(Д. Білий)
.