МО́ЗОК

, розм. МІ́ЗОК, зку, ч.

Центральний відділ нервової системи людини і тварини – речовина, що заповнює череп і канал хребта

Життя землі заснувало твоє життя, дало тобі покорм, виробило з нього кров, виліпило у твоїй голові мозок, сказало: думай ним!..

(Панас Мирний)

;

Та що робить з тупим, як камінь, мізком, Чим розігнать нерушливість

[непорушність]

глуху?

(П. Грабовський)

;

– Приготуйте хвору до операції. Я, звісно, не єдиний у світі хірург, але й мені доводилося оперувати мозок людини

(М. Дашкієв)

;

– Я знайшов у себе в книжці цікаву картинку. На картинці людський мозок. Череп ніби знятий...

(П. Глазовий)

;

Великий князь дивився вслід своїм табунам та чередам. Підступна думка точила йому старий мізок

(І. Білик)

;

Закрила доля мою ясну зорю. Так темно, зимно! Наче серце стине, І думка в мізку, мов пилина, гине

(Р. Горак)

;

Ступінь розвитку мозку оцінюють за співвідношенням маси спинного мозку і головного

(з наук. літ.)

;

Орган мислення в людини

Вона ні про що не думала, хоча .. її мозок працював

(І. Франко)

;

Я напружив свій розімлілий за ніч мозок і відразу ж дійшов висновку, що то може бути лише жінка

(В. Винниченко)

;

Мама навіть годувала мене окремо – щоб мозок краще сприймав науку

(Ю. Яновський)

;

Мозок йому тільки приймав слова, не розбираючи їх значення, і недбало відкладав їх кудись набік

(Б. Антоненко-Давидович)

;

Кава і сигарети тонізують мозок, короткочасно збуджуючи його приховані рецепторні резерви

(С. Процюк)

;

Слідчий .. сів за стіл і взяв перо. – Бачу, граната не всі мозки тобі вибила. Продовжуй

(Д. Білий)

перен., розм.

Розум, розумові здібності

Простіть, що я, може, обридла Вам .. такими дурницями, але ж після сього Ви

[М. Драгоманов],

може, краще зрозумієте, які в сих людей мозки

(Леся Українка)

;

Старші .. уже свої мозки пережили, молодші не вспіли ще ним обзавестись, так тоді треба мені на власний розум покладатися

(Б. Лепкий)

;

Він не був партизаном, ні. На жаль, йому забракло мозку, щоб піти до “макі” в гори

(Ю. Яновський)

;

Іван IV .. добре захмелив мізки та й скомандував..: “Гайда!”

(Є. Гуцало)

;

Саме через слабкість свою людина й стала людиною. Не маючи пазурів та іклів шаблезубих для захисту, мусила вона розвивати мозок, щоб розумом, хитрістю подолати ворогів

(В. Нестайко)

тільки одн., перен.

Основне ядро, керівний і спрямувальний центр чого-небудь

– Ми

[інженери],

можна сказати, мозок заводу

(В. Собко)

;

Ще на весні був певен

[Врангель],

що він – серце і мозок незліченних людських мас, що він і тільки він управляє ними і що без нього вони ніщо

(О. Гончар)

;

– Я звертаюсь до вас, кращi вченi свiту, мозок людства! Давайте всi разом приступимо до практичних робiт по пiдкоренню Космосу i розiрвемо кайдани Часу i Простору!..

(О. Бердник)

тільки одн.

Страва, приготовлена з умісту черепної коробки деяких тварин

– Куховарам – нирки і печінка, мозок і ошийок для панів фельдфебелів, а молодшим писарям лише подвійна солдатська порція м'яса

(С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека)

тільки одн.

Те саме, що Кісткови́й мо́зок.

У порожнинах і комірках кісткової тканини міститься мозок

(з наук. літ.)

;

В святки на третю потраву приносять нам кістки з різниць, та ще й з мозком всередині

(І. Нечуй-Левицький)

;

Їли

[бідняки на святі]

все, що подавалося.., навіть кістки обгризали і обдирали до останнього сухожилля, висмоктували з них мозок і кидали собакам лише те, чого не могли подолати найміцніші зуби

(З. Тулуб)

△

(1)

Головни́й мо́зок,

анат.

–

вищий відділ центральної нервової системи людини і хребетних тварин

З-поміж усіх хвороб нервової системи судинні захворювання головного мозку становлять одну з найважливіших медико-соціальних проблем

(з наук. літ.)

;

Кора великих півкуль головного мозку сприймає зміни довкілля та внутрішнього стану організму й забезпечує пристосування організму до мінливих умов існування

(з навч. літ.)

;

(2)

Довга́стий мо́зок,

анат.

–

нижній (задній) відділ головного мозку людини і хребетних тварин, що переходить у спинний мозок

Довгастий мозок у дітей уже на час народження цілком розвинений і дозрілий у функціональному відношенні

(з наук. літ.)

;

У стовбурній частині мозку, зокрема у довгастому мозку, розміщена група нервових клітин – дихальний центр, що відповідає за дихання

(з навч. літ.)

;

Зви́вини мо́зку

див.

зви́вина

;

(3)

Кісткови́й мо́зок,

анат.

–

тканина, якою заповнені порожнини кісток людини і хребетних тварин

Кістковий мозок є особливим видом сполучної тканини, пронизаної кровоносними судинами

(з наук. літ.)

;

Кора́ вели́ких півку́ль [головно́го мо́зку]

див.

кора́

;

(4)

Промі́жний мо́зок,

анат.

–

один із відділів головного мозку людини і хребетних тварин

Проміжний мозок займає у стовбурі головного мозку найвище положення

(з навч. літ.)

;

Сі́ра речовина́ [мо́зку]

див.

речовина́

;

(5)

Спинни́й мо́зок <заст. Ста́нова́ жи́ла>,

анат.

–

нижній відділ центральної нервової системи, розташований у хребтовому каналі

Спинний мозок виконує функцію каналу, яким передається інформація (вниз та вгору), а також є центром координації деяких рефлексів

(з наук. літ.)

;

– Так, кажеш, на поправку пішов? Головне, щоб станова жила сили набиралася, а вже від неї усе тіло почне здоров'ям наливатися

(П. Кочура)

;

Ніколи мій спинний мозок не мав так мало контролю над руками і ногами, а голова – над усім тілом

(С. Пиркало)

;

Струс мо́зку

див.

струс

;

Сухо́тка спинно́го мо́зку

див.

сухо́тка

◇

Відті́к (відпли́в, відтіка́ння) умі́в (мі́зків)

див.

відті́к

;

В'ї́стися в мо́зок

див.

в'їда́тися

;

Воруши́ти / ворухну́ти (поворуши́ти, поворухну́ти) мо́зком (мі́зком, мі́зками)

див.

воруши́ти

;

Вправля́ти (вкру́чувати) / впра́вити (вкрути́ти) мо́зок (мі́зки)

див.

вправля́ти

;

До мі́зку (до мо́зку) кісто́к

див.

кі́стка

;

Думки́ розрива́ють мо́зок (че́реп)

див.

ду́мка

;

Ка́пати на мі́зки (на мо́зок)

див.

ка́пати

;

Компостува́ти / закомпостува́ти мі́зки (мо́зок)

див.

компостува́ти

;

Кра́яти [собі́] мо́зок

див.

кра́яти

;

Крути́ти голово́ю (ро́зумом, мо́зком, мі́зками і т. ін.)

див.

крути́ти

;

Крути́ти мі́зки

див.

крути́ти

;

(6)

Ку́рячий мо́зок

у кого, ірон.

–

хтось нерозумний, нетямущий і т. ін

– Курячий же в тебе, пане Петре, мозок: не зовсім ти пішов по батькові

(П. Куліш)

;

[

Храпко

Що, і та, тупорила, проти мене? Куди ж уже тій з її курячим мозком?

(Панас Мирний)

;

– А ви й не розібрали? Бодай же вас, який у вас курячий мозок!

(Б. Грінченко)

;

Я не можу все це осягнути отак відразу. Забагато всього осягати доводиться останнім часом. Не для мого курячого мозку

(С. Андрухович)

;

(7)

Мо́зки шкере́бе́рть

у кого, розм.

–

про кого-небудь, хто думає, діє не так, як усі

Ти клоун, ти вічний кривляка, – у тебе й мозки шкереберть...

(П. Тичина)

;

Поверта́ти / поверну́ти [свої́м] ро́зумом (мо́зком)

див.

поверта́ти

;

Посуши́ти [собі́] го́лову (мі́зки)

див.

посуши́ти

;

Потьма́рювати / потьма́рити ро́зум (ум, мо́зок і т. ін.)

див.

потьма́рювати

;

Промива́ти / проми́ти мі́зки (мо́зок, мо́зки)

див.

промива́ти

;

Прошива́ти / проши́ти се́рце (ду́шу, мо́зок)

див.

прошива́ти

;

Пу́дрення (запу́дрювання) мі́зків (мо́зку)

див.

пу́дрення

;

Пу́дрити (запу́дрювати) / запу́дрити мі́зки (мо́зок)

див.

пу́дрити

;

Розкида́ти / розки́нути ро́зумом (умо́м, мі́зками, голово́ю і т. ін.)

див.

розкида́ти

;

Стримі́ти [гвіздко́м (цвя́хом, цвя́шком)] в голові́ (в па́м'яті, у мо́зку і т. ін.)

див.

стримі́ти

;

Суши́ти / ви́сушити [собі́] го́лову (мо́зок, мі́зки)

див.

суши́ти