СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
МОБІЛІЗО́ВУВАТИ
, ую, уєш, недок., МОБІЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що.
1
.
[I]військ.[/I]
Проводити мобілізацію (у 1 знач.)
.
– Та вас же, товаришу Граф, вибачаюсь, – Смаглій ніяково посміхнувся, – товаришу Орлов, не мобілізовують. Вік у вас не той
(Є. Доломан)
;
Мене мобілізували у військо
(С. Васильченко)
;
Уже аж у Карпатах Іван отримав од мами трикутничок, де писалося, що батька після визволення села мобілізували, і він десь у війську, може, й біля Івана
(П. Загребельний)
;
Його
[Микиту]
мобілізували одразу по приходу наших, два тижні навчали воєнної науки в сусідньому селі
(Ю. Мушкетик)
;
Мене мобілізували на війну, і моє ремесло, можливо, врятувало мені життя
(Г. Пагутяк)
.
2
.
[I]перен.[/I]
Приводити до стану, необхідного для здійснення яких-небудь дій
.
Це доручення мобілізує всі твої життєві сили, вимагатиме повної віддачі й відповідальності за всіх і за все
(Микита Чернявський)
;
У стресових обставинах мозок враз мобілізує людину до рішучих дій і зумовлює певні рефлекси
(з наук.-попул. літ.)
;
Григорій мобілізував всі свої мисливські здібності, а найперше зір
(І. Багряний)
;
// 
Залучати до виконання термінових завдань
.
Полкові артилеристи мобілізували десь хуторян з волами
(О. Гончар)
.