БІЛОШКІ́РИЙ

, а, е.

Який має дуже білу шкіру (про людину)

Лежав

[юнак]

горiлиць, тонкий, бiлошкiрий, i голубими мертвими очима дивився в ясне лiтнє небо

(В. Малик)

Те саме, що бі́лий 3

І чорношкірі, і білошкірі, і французи, і греки – всі на них

[карателів]

(О. Гончар)

;

Чорношкірі вої .. з подивом дивилися, як могутня володарка слухає схвильовану мову білошкірого чужинця

(О. Бердник)

З білою шкірою (про рослини)

“Сатурн” – білошкірий середньоранній сорт картоплі із гарним розвитком бульб

(з наук.-техн. літ.)