МИ́КАТИСЯ
, ми́каюся, ми́каєшся і ми́чуся, ми́чешся, недок., діал.
1
. Вештатися
. На Марусю, що тут микалась то в кімнату, то в хату, то з хати у сіни, то з сіней .. в хату, і не дививсь
[Василь]
зовсім(Г. Квітка-Основ'яненко)
;– Чим же не догодив вам Сашко? .. – Та мені що! – смиренно відповів дяк. – А от церкві святій як, коли такі безчесники в стихарях будуть микатися?..
(Б. Антоненко-Давидович)
;Біля гарб лежали круторогі воли, мекали вівці, іржали коні, під ногами микалися собаки
(П. Панч)
.2
. у що.
Лізти, втручатися в що-небудь
. Коли не піп, не микайся в ризи
(Номис)
;Галецька змовчала. Їй ніяково було микатись в чужу справу та ще й казать неправду
(І. Нечуй-Левицький)
.