СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
МАРОККА́НЦІ
, ів, мн. (одн. марокка́нець, нця, ч.; марокка́нка, и, ж.).
Корінне населення Марокко
.
Кого вже тільки не бачив їхній порт за ці роки! Бачив зуавів, бенгальців, сенегальців, здоровезних чорношкірих марокканців
(О. Гончар)
;
“Котрийсь із предків Маріо був за походженням чи то греком, чи то марокканцем”, – згадала я фразу із попередньої розповіді Меггі про групу
(Н. Сняданко)
;
[
Принц Марок
:]
Стривай! Шляхетний марокканцю, безсторонньо Спочатку зваж, чого ти вартий сам
(І. Стешенко, пер. з тв. В. Шекспіра)
;
У Марокко населення підняло повстання й утворило Республіку Ріф, що проіснувала 6 років (1920–1926 pp.). Але, застосувавши танки й залучивши на свій бік частину марокканців, колонізатори змогли відновити своє панування
(з навч. літ.)
.