СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
МАРО́Н
МАРО́НИ
, ів, мн. (одн. маро́н, а, ч.; маро́нка, и, ж.), іст.
Колишні раби-негри у Вест-Індії і Гвіані, які втекли від рабовласників і вели напівкочовий і незалежний спосіб життя в глухих гірських районах
.
Марони часто співпрацювали з прибережними піратами, здійснювали грабіжницькі набіги на підконтрольні європейцям поселення
(з наук.-попул. літ.)
.