МАНИ́ТИ
, маню́, ма́ниш, недок., кого, що, чим і без дод.
1
. Кликати, звати, роблячи певні знаки рукою, пальцем, головою і т. ін
. – Ось ідіть сюди. Ідіть, – манив її
[Галю]
і бровами і головою Власов(Панас Мирний)
;Вчителька підходила до Романа ближче й манила рукою до себе
(С. Васильченко)
;Весняне полювання на самців – це не осінні мандри болотяним привіллям, тут треба знати, як під'їхати з хистом; а головне – вміти манити чирок-самців
(Б. Антоненко-Давидович)
;//
Вабити (принадою)
.Всі доярки по черзі .. випробували різні підходи до корови, манили всіма принадами, щедро розсипали перед нею найпривітніші слова
(І. Волошин)
.2
. перен.
Притягати до себе; вабити (у 2 знач.), приваблювати (у 1 знач.)
. Хотів він прогнать з-перед очей ту мрію, а мрія все стояла й манила його
(І. Нечуй-Левицький)
;Свіжість трави манила здалека, а медовий запах квітів наповнював повітря
(Н. Кобринська)
;Нас манила романтика грандіозних проектів
(О. Гуреїв)
;На тім боці їжачилися хащі смерек і ялиць, кликали до себе, манили спокоєм, затишком, волею
(О. Бердник)
;//
Виклика́ти бажання відправитися куди-небудь, бути десь, робити що-небудь
.Весно, ти мучиш мене! Розсипаєшся сонця промінням, Леготом теплим пестиш, в сині простори маниш!
(І. Франко)
;Життя кудись іде, хвилюється, як море, І манять до утіх нас устоньки дівочі...
(М. Рильський)
;Манила
[річка]
нас спуститись вниз, Холодної води набрати(М. Шеремет)
;//
безос.
Уже пшеницю звезли і вимолотили, а Василя так і манило, так і тягло в поле
(Панас Мирний)
;//
Захоплювати (думки, уяву)
.Над Федоровою головою – безодня всесвіту, що одвіку манить людські думки
(Ю. Мушкетик)
.3
. рідко.
Уводити в оману
. [
Харитина
:]
Я манила себе надіями, хотіла сама йому признатися, дурна, дурна...(І. Карпенко-Карий)
;Летить подорожній до того гаю в пекучому степу, а гай далі тікає .. Отак і манить, водить мара по розпеченій, потрісканій землі
(В. Кучер)
.◇
Кива́ти (мани́ти) / кивну́ти (покива́ти, помани́ти) па́льцем
див.
кива́ти
;(1)
Мани́ти [до се́бе] о́чі
чиї, кого, чим і без дод.
:а)
приваблювати своїм виглядом, красою, свіжістю і т. ін
.Узькі глибокі щілини темніли внизу, вкриті тінню, і манили до себе очі своєю чарівничою свіжиною та прохолодою
(І. Нечуй-Левицький)
;Принесли їй пишний калим – весільний дар Сулеймана, що манив очі, мов грядка раю на землі
(О. Назарук)
;Замріяно дорога майорить. І манить око і за обрій вабить
(В. Стус)
;б)
виклика́ти інтерес; цікавити
.А поета манить не лише минуле .. Його очі манить світлий завтрашній день
(із журн.)
.