МАЛЬОВНИ́ЧЕ

, присл.

Те саме, що мальовни́чо.

Червоними, білими й жовтими плямами з тієї зелені мальовниче зринали дахи будинків

(Яків Баш)

;

Іноді забивало дух у грудях – він мальовниче розповідав цей випадок

(С. Васильченко)

;

Дмитро Борисович починав розповідь про діла сивої давнини – так мальовниче, ніби він сам був свідком тих далеких подій

(В. Владко)