ЛЯКЛИ́ВО

Присл. до лякли́вий.

Борись з неправдою та злом!.. Не жди вінка, не жди пошани, Не повертай лякливо вбік!

(П. Грабовський)

;

В очеретах лякливо кахкали лиски, тріпотінням крил сповіщаючи, що вони нас запримітили

(Олесь Досвітній)

;

Кореєць, мабуть, помітив, як збентежився юнак, і лякливо втягнув між плечі голову

(О. Донченко)

;

Більше згадувались вираз його очей, його тонкі пальці, що так ніжно й лякливо торкались її руки, вона згадувала кожну рису його юного гарного обличчя

(О. Іваненко)

;

* Образно.

В потуманілій від куряви хаті лякливо мигтів каганець

(К. Гордієнко)