СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ЛО́ГОС
, у, ч., філос.
1
.
У давньогрецькій філософії – загальна закономірність, світовий розум
.
Вирішальний вплив на процес переходу від міфу до логосу справила поява математичного знання
(з наук. літ.)
;
Геракліт вважав розум (він називав його логосом) організуючим матеріальним принципом усіх стихій
(П. Загребельний)
.
2
.
(з великої літери).
У християнській філософії – творче слово Бога, зокрема те, яким було створено світ
.
Людина відрізняється від тварини тим, що володіє Логосом
(О. Забужко)
.
3
.
Те саме, що сло́во 1–3
.
Час від часу щось нагло збурювалося в його
[Сковороди]
єстві, кричало криком і виливалося не філософським логосом, а сатиричними, земними образами в одежі притч або байок
(Василь Шевчук)
.