СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ЛИ́КО
, а, с.
Внутрішня частина кори молодих листяних дерев, перев. липи, що легко відокремлюється від стовбура і ділиться на стрічки; лубок (у 1 знач.)
.
Хома Патика Пішов зимою драти лика, Лубка ж не обідрав І липку зіпсував
(Л. Боровиковський)
;
Не багато лика надереш з сухої колоди
(З. Тулуб)
;
– Надери лика й сплети постоли, – з серцем сказав Сірко
(Ю. Мушкетик)
;
Свіже сире лико дається до роботи, зате всохле стає твердим, як ремінь
(М. Дочинець)
;
* У порівн.
– В чоловіка шкура до п'ят затрусилася
[від страху]
і почала відставати від тіла, наче лико напровесні
(М. Стельмах)
;
// 
Стрічки з такої частини кори дерева, що їх використовують для виготовлення різних побутових предметів
.
Із лик плетені козубеньки, З якими ходять по опеньки, Були, мов суми, на плечах
(І. Котляревський)
;
Свита в поросі біліє, Поясок із лика, Через плечі подорожня Торба невелика
(С. Руданський)
;
Третя
[сестричка]
держала гарно плетені з лика пантофлі
(І. Франко)
;
Шапок не було майже ні в кого.., на ногах .. все ті самі ганчірки, затягнені мотузками чи ликом
(В. Винниченко)
;
Мисливець .. мусить тямити, як рану перев'язати. От і почав він тій сарночці .. ногу ликом бинтувати
(Н. Королева)
;
Давав
[ліс]
гриби і ягоди, звірину і смолу для човнів, лико для взуття
(М. Чабанівський)
;
Щось довго відьма на цей раз літає. Було, й раніше до містечка йде, обв'яже ликом постоли страпаті. – А де ж мітла? – питаю. Каже: – Е! Найзліші з нас літають на лопаті
(Л. Костенко)
;
На Строкатій возсідав, випнувши груди, смаглявий печеніг. Був він скручений по руках і по ногах. Ликом. На глум, звичайно
(Ю. Логвин)
;
// 
Виріб з такої частини кори
.
Виніс він ще з хижі лико з вівсом, щоб посипати шлях, коли рушать коні
(С. Скляренко)
;
З луб'яних волокон льону виготовляють лляне полотно, а з луб'яних волокон липи – лико і рогожу
(з навч. літ.)
.
Во́вчі я́годи <Во́вче ли́ко>
Де́рти (дра́ти) / наде́рти (надра́ти) ли́ка (ли́ко)
Ли́ка (лик) не в'я́же
Не ли́ком (ли́чком) ши́тий
Одни́м ли́ком ши́ті
Плести́ ли́ко
(1)
 
Як з гре́чки ли́ко,
жарт.
поганий, нікчемний, нікудишній і т. ін. (перев. про людину)
.
З мене такий бригадир, як з гречки лико
(М. Ю. Тарновський)
.