СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ЛАСКА́ВЕЦЬ
2
, вцю, ч.
Трав'яниста, перев. лісова рослина родини зонтичних із блідо-рожевими квітками
.
Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав'язали ласкавців, васильків, чорнобривців
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Він приніс здоровий пучок ласкавцю, гвоздиків
[гвоздик]
та крокосу
[крокусу],
котрий вже зацвів жовтогарячими патлатими квітками
(І. Нечуй-Левицький)
;
Чебрець, ласкавець і бедринець буяє, пахне зелена рута, волошки і маруна
(Б. Лепкий)
;
Світив як сонце красен коровай з зелененьким вильцем, а на ньому калина з хмелем, житний
[житній]
колос з цмином, барвінок з рутою, васильок з ласкавцем
(К. Гриневичева)
;
Як згадає
[Лукина]
рідну хату, заквітчані ласкавцем і васильками .. ікони, а під іконами батька.., й обіллється її серце слізьми
(Ю. Мушкетик)
.