СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ЛА́СИТИСЯ
1
, ла́шуся, ла́сишся, недок., на кого – що, розм.
Заздро дивитися на кого-, що-небудь, жагуче прагнути заволодіти кимось, чимось
.
Ласиться, як кіт на сало
(Номис)
;
Батько на зайвину не ласився. З людей у кузні брав поцінно, по-Божому, як казали тоді, а якщо кого нужда допече й злидні обсядуть, то й так, за спасибі, зробить
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Злодії ласилися на уявні багатства, складені в його великих ящиках, настирливо добивалися в квартиру
(В. Барка)
;
Він нічого не мав, опріч рук та ніг, опріч молодої сили, на яку ласились турки і яку мусив їм оддавати й оддавав
(Ю. Мушкетик)
;
Досить уже на чужих
[дружин]
ласитися, пора би й свою в хаті мати
(І. Нижник)
.