СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
КУРИ́ЛЬНИЙ
, а, е.
Признач. для куріння (у 1 знач.)
.
В театрах, у курильній залі міг
[Степан]
уже вільно пристати до гурту, де обговорено виставу, виконавців та враження
(В. Підмогильний)
;
Вагилевич сидів у курильній кімнаті тестя до пізньої ночі
(Р. Іваничук)
;
На грипсах
[секретних записках]
з курильного папірця переказали з окружкому: той, хто втече, поїде воювати до Іспанії
(М. Малиновська)
.