КУМЕ́ДІЯ

див.

коме́дія

КОМЕ́ДІЯ

, розм. КУМЕ́ДІЯ, ї, ж.

Драматичний твір з веселим, смішним або сатиричним сюжетом

Я ніколи комедій не писав

(М. Коцюбинський)

;

Левицький береться навіть до драматичної форми й дав .. кілька комедій якраз із міщанського життя

(С. Єфремов)

;

Всю ніч, читаючи і перечитуючи комедію, Іван Петрович дивувався дотепності автора

(Б. Левін)

;

Вистава такого твору

– Сьогодні ще зранку ходить за мною слідком, – розказує далі пані, – скиглить: дайте, мамо, копійку, в театр на кумедію піду

(С. Васильченко)

;

Нащо вже Зіні і тій не подобалася вистава. На початку першої дії вона стояла коло дверей ложі і з-за портьєри спостерігала “кумедію”

(Б. Антоненко-Давидович)

;

Ми комедію дивились. Ми сміялись – аж втомились!

(Г. Бойко)

перен.

Забавний випадок, що-небудь смішне; курйоз

Ізліз мій дядько на дзвіницю Та знай гука: – Оце кумедія яка! Всі люди на землі мов ті перепелиці

(Є. Гребінка)

;

Суддя спитав четвертого чоловіка, а далі п'ятого. І ті назвали себе синами Миколи Джері .. Пан тільки витріщав очі на ту комедію і не знав, чи ті люди жартували, чи зовсім подуріли

(І. Нечуй-Левицький)

;

– Ех, і тетеря ж ти! – напався за ворітьми Варивон. – Хіба ж так з дівчатами говорять? Штурпак – штурпаком. Ти б їй якусь пісеньку проспівав, кумедію розказав, з віршиком, значить, підсипався

(М. Стельмах)

;

Про те, що становить жалюгідну пародію чогось

Захопивши владу, Салаші і його поплічники влаштували в Буді, в королівському палаці, комедію присяги перед короною св. Стефана

(О. Гончар)

перен.

Намагання викликати хибне враження; лицемірне поводження

Настуся .. одразу втямила цю всю дядинину комедію

(І. Нечуй-Левицький)

;

– Буває на якім публічнім святі або вечорі хотілося б скинути личину з себе і крикнути, щоб усі почули: люди, я брешу, я комедію граю, моє життя – одна велика брехня...

(Б. Лепкий)

;

Їй спало на думку, що все це комедія, їй кажуть неправду

(О. Донченко)

;

– Ні, це мені треба вже давно поговорити з тобою серйозно, а не тобі зі мною! Аж зірвалась з місця. – Раз і назавжди! Чуєш? Раз і назавжди скінчити цю безглузду комедію

(Н. Королева)

△

(1)

Коме́дія ма́сок <Коме́дія дель а́рте>

–

вид професійного театру, що існував в Італії з середини XVI до середини XVII ст., спектаклі якого створювалися методом імпровізації на основі певного сценарію за участю акторів, одягнутих у маски

Скиба побачив старого чоловіка .. з білим, знекровленим обличчям, .. шкіра на якому нагадує машкару арлекіна з комедії масок

(П. Загребельний)

;

Театр комедії дель арте здійснив значний вплив на подальший розвиток західноєвропейського театру

(із журн.)

;

(2)

[B]Коме́дія хара́ктерів[/B]

–

комедія, у якій змальовано головним чином людські характери

У комедії характерів джерелом смішного є внутрішня суть характерів, гіпертрофована риса або пристрасть

(з наук.-попул. літ.)

;

Комедія характерів як жанр була започаткована в аттичній комедії, зокрема Менандром, Філімоном, Діфілом

(із журн.)

;

(3)

Музи́чна коме́дія

–

музично-сценічний твір на комедійній основі

Поняття “музична комедія” використовується як узагальнювальне стосовно таких музично-сценічних жанрів, як оперета, комічна опера, водевіль та ін.

(з наук. літ.)

◇

Гра́ти (рідше розі́грувати, лама́ти і т. ін.) коме́дію (рідко куме́дію)

див.

гра́ти

;

Погра́ти коме́дію

див.

погра́ти