КРЮК

, а́, ч.

Те саме, що гак

1–3

Деякі, зачеплені крюком за ребро, мотались на шибеницях

(О. Стороженко)

;

Біля Луки, що саме крюком розхитував крокву, став

[Скиба]

і .. дивився на вогонь

(А. Головко)

;

У нього удка з здоровенним крюком

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

На крюк замикав хатні двері старий

(І. Нехода)

перен., заст., зневажл.

Крутій (у 2 знач.)

І у Турна був сутяга, Брехун, юриста, крюк, підтяга

(І. Котляревський)

;

Літ сорок назад .. вибрали мене в засідателі .. Не хотілось мені зробитися тим крюком

(О. Стороженко)

перев. мн., іст.

Знаки старого руського та давньоукраїнського безлінійного нотного письма

Нотні знаки, що ставилися над текстом, називалися крюками або “знаменами”

(з навч. літ.)

;

Невдовзі я навчився записувати музику крюками. Такі були тоді позначки замість нот

(Г. Пагутяк)