КРУЖЛЯ́ТИ

, я́ю, я́єш, недок.

Рухатися навколо кого-, чого-небудь, описуючи кола

Знов рушив

[Скиба]

навколо скирт кружляти

(А. Головко)

;

Фобос кружляє навколо планети втричі швидше, ніж сама планета навколо осі

(О. Бердник)

;

Хоч я давно вже вивчив, що земля кружляє навколо сонця, однак підсвідомо ще вірю в те, що весь видимий світ обертається довкола мами

(А. Дімаров)

;

Хазяйські пси наче показилися. Кружляють навколо – й кроку не ступити

(Люко Дашвар)

;

* Образно.

Нудно, важко .. жити без любові до чогось або до когось .. Чи не вона – той центр, що довкола нього кружляє життя людини?

(Ю. Шовкопляс)

;

по чому, чим.

Ходити, походжати, їздити і т. ін., описуючи кола

Поїзд кружляв по схилах Карпат

(Д. Бузько)

;

Тодосiй кружляв по камерi важкими поривчастими кроками нервово розладженої людини

(Р. Андріяшик)

;

перен.

Постійно перебувати біля когось, чогось

Коло неї

[річки]

кружляють рибалки з вудками й приманками

(І. Франко)

;

перен.

Переміщатися, передаватися по колу (про чарку, келих і т. ін.)

Чарка пішла кружляти, і дедалі в хаті робилося голосніше

(С. Васильченко)

;

Кружляли чарки з горілкою, лунали сміхи

(Мирослав Ірчан)

;

перен.

Поширюватися (про чутки, поголоски і т. ін.)

Найприкріше йому було через плітки, що кружляли по інституту. Про його нібито неморальні вчинки

(Ю. Мушкетик)

;

Особа Целіни Зигмунтовської цікавила багатьох. Навколо Франка почали кружляти, як казав Микола Вороний, “глухі чутки”

(Р. Горак)

;

Хтось нагадав тії поголоски, що кружляли довкола Маньки уже віддавна

(Ю. Винничук)

кого, що і без прям. дод.

Рухати по колу; крутити (у 1 знач.)

Тимко глибше насунув шапку на голову, схопив Коростильова, як дитину, на руки і почав кружляти його навколо себе, аж у того вітер свистів у вухах

(Григорій Тютюнник)

;

Джавала повільно підніс до носа келиха і почав легенько ним кружляти так, аби вино розливалося по склу, виявляючи свій букет

(Ю. Винничук)

;

чим.

Швидко крутити; завихрювати (про вітер, віхолу і т. ін.)

Вітер скаженів, кружляв сніжними вихорами, засипав тундру...

(М. Трублаїні)

;

безос., ким, чим і кого, що.

Потім він опустився на воду, і ним почало кружляти з неймовірною швидкістю

(О. Довженко)

;

Наче в якомусь штормі, кружляло матроса всю дорогу

(В. Кучер)

з ким і без дод.

Танцювати (у 1 знач.), описуючи кола

[

Годвінсон

Ой, що я чую? .. Недоліток в танку несамовитім Кружляє перед постаттю Молоха!

(Леся Українка)

;

Зал в огнях. Кружляють пари, Хвилі музики пливуть

(В. Сосюра)

;

Я все-таки відшукав очима Оленку, яка під мелодійні звуки вальсу .. кружляла із своїм підполковником

(Я. Гримайло)

;

Пари – а було їх десь так чотири – рухалися маєстатично, сходилися й розходилися, кружляли довкола власних осей, робили по два кроки вбік, тоді навзаєм поверталися спинами і знову починали все від початку

(Ю. Андрухович)

над чим і без дод.

Плавно літати, описуючи кола

Птахи кружляли над плавнями цілими хмарами

(М. Коцюбинський)

;

Дев'ять літаків летіли над нами, потім почали кружляти над узліссям

(Л. Смілянський)

;

Лелеки довго кружляли над вербою

(С. Скляренко)

;

До кімнати .. залетіла бджілка і весело загула, кружляючи над мискою

(П. Кочура)

;

Вони

[апельсини]

бризкали соком, і оси відразу ж почали кружляти наді мною

(С. Жадан)

;

Опадати додолу, описуючи кола

І враз вітер заскакав круг нас, і, кружляючи, спадало листячко із клену

[клена]

(П. Тичина)

;

Кружляло осіннє листя, з неба долинало курликання журавлів

(М. Руденко)

;

Витися, зависати в повітрі (про пил, сніг і т. ін.)

Вже перший сніг кружляє над землею І тихо падає

(М. Рильський)

;

Дощу нема й тепер. Чорні стовпи

[пилу]

кружляють у степу

(В. Кучер)

;

– Та де там той хліб! Молотиш, молотиш, а намолоту ніякого – сама полова кружляє

(М. Стельмах)

;

Над ближчими кварталами – запах толу, кружляє сажа

(О. Гончар)

Мести, віяти (про вітер, хуртовину і т. ін.)

Один поза одним несеться

[вихор],

кружляє

(І. Манжура)

;

Вітер на просторі рвав, кружляв кущами, хвиля за хвилею ганялась навперейми

(М. Івченко)

;

Запахло дужче осінню: листя пожовкле, як із кульбаби пух, вітер рвав і кружляв ним по голих городах

(А. Головко)

;

Невдовзі смерч наблизився, кружляючи з дивовижною швидкістю

(Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна)

Їздити, ходити кружни́м шляхом

– Хоч-не-хоч, а доведеться тепер .. кружляти об'їздами до самісінької ночі

(М. Стельмах)

;

Ми їхали прямо, щоб не кружляти Рівниною без крайньої потреби

(О. Авраменко, В. Авраменко)

;

Пересуватися, час від часу змінюючи напрям руху; петляти (у 1 знач.)

[

Довбуш

Ми теж уже в дорогу. Мусимо кружляти, щоб не зустріти погоні

(Б.-І. Антонич)

;

Старезний .. дідів човен поплив .. по квітучому садку, кружляючи поміж кущів порічки, аґрусу

(О. Довженко)

;

Вони ж так довго їхали-їхали, кружляли, повертали, часом гнали чимдуж, а заїхали – всього лише на другий кінець міста

(І. Багряний)

;

Ходити манівцями, збившись із шляху; блукати (у 1 знач.)

Цілу ніч він кружляв у якихось бескеттях, кам'яних лабіринтах

(О. Гончар)

;

* Образно.

А потім знов хотіла написати, та от і тепер кружляю, кружляю, а все вертаюсь до того самого

(Леся Українка)

перен.

Здійснювати кругообіг чого-небудь у живому організмі; текти (перев. про кров)

Кров, що бухала їй до лиця, мов уся зледеніла й перестала кружляти

(Н. Кобринська)

;

Се так гріється хлоп'ятко – вірить в кров палермітанську

[жителя Палермо]

, що кружляє в нього в жилах, більш, ніж в той чужий вогонь

(Леся Українка)

;

Повітря було чисте й свіже та здорове. Це дуже корисно вплинуло на здоров'я Олексія. Кров кружляла живіше

(А. Чайковський)

;

Чує

[Мотря],

як б'ється її серце, як кров кружляє по жилах, пальці дрижать

(Б. Лепкий)

що і без прям. дод., розм.

Те саме, що кружа́ти 1

Всі раділи, веселились, гуляли, мед-вино кружляли

(з казки)

;

Вони ж усе їздять до нас, сватами звуться, кружляють

(Ганна Барвінок)

;

Після закуски вони почали кружлять пиво

(І. Нечуй-Левицький)