КРИЛЬЧА́ТКА

, и, ж., техн.

Механізм (деталь механізму), складовою частиною якого є крила (у 4, 7 знач.)

Поршні бензинового двигуна приводять у рух колінчатий вал, на кінцях якого містяться важкі крильчатки

(з наук.-техн. літ.)

;

Охолодження електродвигуна забезпечує вентилятор, крильчатку якого закріплено на валу

(з навч. літ.)

;

У ракетному двигуні пальне подається через турбонасос із подвійною крильчаткою

(із журн.)