КРИМІНОГЕ́ННІСТЬ

, ності, ж.

Властивість за знач. криміноге́нний.

Згідно з прадавнім і дуже хибним уявленням людської спільноти, будь-яка криміногенність виправляється відповідною та співмірною їй правоохоронною машинерією, двигуном якої є репресії, зокрема, фізичне насильство

(Ю. Андрухович)

;

Безпека банків – одне з актуальних завдань фінансових установ у сучасних умовах підвищеної криміногенності в державі

(з наук. літ.)

;

Від культури державної служби в управлінні різними сферами життєдіяльності залежить зменшення криміногенності в суспільстві

(з навч. літ.)