КОФТИ́НКА

, и, ж., розм.

Зменш.-пестл. до кофти́на.

Під ліхтарем .. стояла дівчина .. в білій кофтинці – і простоволоса

(Ю. Смолич)

;

Волосся було зав'язане квітчастою хусточкою, рукава легенької кофтинки закачані

(В. Собко)

;

Марта слухняно пішла до хати. Незабаром вийшла в теплій кофтинці і черевиках

(В. Малик)

;

Iноземок я вирiзняв одразу за мiнiмумом макiяжу на обличчi й непоказними кофтинками

(І. Роздобудько)