КОРЧУВА́ННЯ

, я, с.

Дія за знач. корчува́ти.

Звалив їх важкий сон після пекельної праці на рудниках та на соляних варницях, на млинах, на рубанні й корчуванні лісів

(З. Тулуб)

;

– Незабаром станемо до масового корчування пнів

(Іван Ле)

;

Сюди, на корчування дніпровських плавнів, приїхала вона по оргнабору з партією закарпатських лісорубів

(О. Гончар)

;

Найбільше зусилля витрачається на корчування пнів свіжої рубки

(з навч. літ.)