КО́РОБ

, а, ч.

Виріб із лубу, бересту, лози і т. ін. для пакування, перенесення або зберігання чого-небудь; козуб

Назвався грибом – лізь у короб

(Номис)

;

Я обережно поскладала тістечка до великих коробів

(С. Андрухович)

;

* Образно.

В цей момент йому дуже хотілося вірити, що доля відміряла йому здоров'я щедрим коробом

(Ю. Збанацький)

;

іст.

Козуб, у якому носили товар коробейники

Щоб одвернуть руїну і проруб, Нащадок взявся за крамарський короб, Пішов, як дід, по селах

(М. Зеров)

Верхня частина воза, саней з боковими стінками й сидінням

Сивоок поволі наблизився до візка.., заліз у луб'яний короб

(П. Загребельний)

;

Тісні кайдани здавлювали ноги так, що підвестися, щоб сісти у воза, він уже не зміг. Двоє козаків .. вкинули його на сіно в коробі

(Г. Колісник)

;

Кузов автомобіля

Половняк гримів об залізний короб самозвала

[самоскида]

(Л. Первомайський)

;

Ми в'їжджаємо у браму капепе

[КПП]

і вистрибуємо з короба вантажівки

(Ю. Андрухович)

розм.

Те саме, що жо́лоб 1

Побрязкуючи прив'яззю, коні гризуть дерев'яні короби й щаблі ясел

(І. Кириленко)