КОНФІРМА́ЦІЯ
, ї, ж.
1
. юр.
Затвердження найвищою державною владою судових вироків у деяких країнах
. Засуд пішов на конфірмацію цісаря – тепер уже був не в польських руках. Газетярські авгури ворожили на тельбухах, чи затвердить цісар приговір
[вирок],
чи ні?(Г. Хоткевич)
;//
Судовий вирок, затверджений найвищою державною владою
.З документа урядового, властиво з конфірмації над Шевченком, Костомаровим і іншими, виходить, нібито товариство те
[Кирило-Мефодіївське]
“існувало тільки кілька місяців”(О. Кониський)
;Тарас не знав, як бути. І конфірмація, і переміна стану, й далекий шлях, і ця неждана зустріч змішалися в його душі
(Василь Шевчук)
.2
. рел.-церк.
У католиків – таїнство миропомазання дітей 7–12 років; у протестантів – обряд прийняття юнаків і дівчат, що досягли 14–16 років, до церкви
. Католицизм має низку культових особливостей, наприклад, діти проходять конфірмацію – акт приєднання до церкви
(з наук.-попул. літ.)
;До причастя допускають тих членів церкви, які пройшли обряд конфірмації
(з рел.-церк. літ.)
;Це була старовинна каблучка з вирізьбленою літерою “L”. Лейстон подарував їй цю каблучку в день конфірмації
(М. Йогансен)
.