СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
КОНФІСКО́ВУВАТИ
, ую, уєш, недок., КОНФІСКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.
Здійснювати конфіскацію чого-небудь
.
– Одним рубають голови, інших зсилають за тридев'ять земель, а майно, землі їхні конфіскують на користь імператора і церкви
(Д. Міщенко)
;
У нього й конфісковувати катма! Бідний, як... як церковна миша
(В. Чемерис)
;
Але яке майно з тобою? Що тут конфісковувати? Хіба твої недолугі рукописи!
(С. Процюк)
;
Вони ведуть себе, як розбійники з великої дороги. Захоплюють помешкання, які їм подобаються, а людей вивозять. Конфіскують меблі й речі
(Ю. Винничук)
;
Українські часописи ще не виходять, бо їх би зараз конфіскували
(М. Коцюбинський)
;
[
Ізоген
:]
Як ти схибнешся, .. розвалиться наш дім, єпископа засудять на вигнання, церковні добра конфіскують
(Леся Українка)
;
Податкова інспекція несподівано виявила у нього величезну заборгованість і конфіскувала усю його нерухомість: квартири, будинки, дачі, вілли і навіть лицарський замок у Карпатах
(В. Кожелянко)
.