КОЛЯ́ДНИЦЯ

, і, ж.

Жін. до коля́дник.

Стара Очкуриха .. пирогами годувала, ще й сороківку дала колядницям

(Панас Мирний)

;

– Не до Коропів іду, а на вечорниці! Треба перед колядками розспіватись. Щоб до ладу був спів! – Теж мені – колядниця! Так вона співає, як наша стара гуска шипить...

(Ю. Логвин)

;

* У порівн.

Вночі дівчата, рознісши листівки, повернулися рожеві, бурхливі, мов колядниці

(О. Гончар)