СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
КОЛО́ТИ
, колю́, ко́леш, недок.
1
.
кого, що чим і без дод.
Натискати або проколювати чим-небудь гострим, спричиняючи біль
.
Горе тобі, воле, коли тебе корова коле
(прислів'я)
;
Вона
[панночка]
мене й щипає, і штирхає, і гребінцем мене скородить, і шпильками коле
(Марко Вовчок)
;
Вони знущалися над ним: кололи, били, – та нічого їм не сказав юнак
(П. Тичина)
;
– Слухати уважно! – проголосив Заєць енергійно. – Ножики, олівці, мотузки, черепки, голки й інші металеві й скляні знаряддя, щоб різати, колоти, штрикати, в'язати, писати тощо, – прошу скласти на цей стіл
(І. Багряний)
;
// 
кого, що і без прям. дод.
Викликати відчуття болю, що нагадує укол (про мороз, вітер і т. ін.)
.
Хай мороз не коле так – В мене шапка з кролика
(Г. Бойко)
;
Гострі сніжинки кололи обличчя
(С. Журахович)
;
// 
безос., у чому.
Боліти (про відчуття гострого, різкого болю, кольки)
.
Пропасниця тіпала ним, гарячка палила вогнем, а в грудях так кололо, що він на превелику силу діставав собі воду
(М. Коцюбинський)
;
Вова біг, доки не почало колоти в боці
(О. Копиленко)
.
2
.
кого чим і без дод.
Уражати кого-небудь, встромляючи в тіло вістря зброї
.
Хто рачки ліз, а хто простягся, Хто був шкереберть, хто качався, Хто бив, хто різав, хто колов
(І. Котляревський)
;
У сотниковім дворі господаря мало не убили до смерті .. Ганялися за людьми й кололи їх шаблями
(Г. Хоткевич)
;
Сто тридцять орлів налетіло на німецько-гайдамацький загін .. Врізалися у самий табір на сільській площі, кололи, стріляли впритул, збивали з коней
(О. Довженко)
.
3
.
кого.
Забивати ударами ножа (про свиней)
.
Кололи свиней, і несамовитий крик їх розносився по всьому селу
(Панас Мирний)
;
Баба Федора своє порося ще пожаліла колоти, хай підросте
(О. Донченко)
;
За возовнею, а її згори було найкраще видно, кололи кабана
(Ю. Логвин)
;
У Каландріна на хуторі під Флоренцією був двір, що він узяв за жінкою; з того двора він мав деякі прибутки і щороку проти Різдва їздив туди разом із нею колоти кабана на солонину
(М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
.
4
.
що.
Розсікати, подрібнювати на частини що-небудь тверде
.
– На дривітні колоддя кололи, у дрова рубали
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Треба знову возити дрова з лісу. Потім пиляти їх, потім колоти
(В. Винниченко)
;
Біля сарая Галаган колов дрова
(А. Головко)
;
Двірники кололи на асфальті лід, дрібні крижинки вилітали з-під ломів
(Є. Гуцало)
.
5
.
Те саме, що вко́лювати 2
.
В лікарні ми пробули цілісінький місяць. Нас через день кололи в живіт, і уколи ті були дуже болючі
(А. Дімаров)
;
– Якби не ця брехня, до вас би, Вiкторе, не повернулися найгiршi спогади з минулого. Вас не били б по головi, не кололи б шприцом, не накачували б рiзною гидотою
(А. Кокотюха)
;
– Психопатка. З десяток швів на руках – не інакше, як жили різала. Не коліть у вену та й не коліть. А що мені робити, коли пульс зникає?
(Ю. Іздрик)
.
6
.
кого чим, перен.
Ображати когось неприємними зауваженнями; в'їдливо дорікати кому-небудь
.
П'є
[Максим],
гуляє; з шинкаря насміхається; з кріпаками панібратається, жалкими докорами їх коле
(Панас Мирний)
;
Для когось у них знаходився і сміх, і доброта, і пестощі, а його
[Тимофія]
вони вічно кололи одним: “За що ми тобі гроші платим?”
(М. Стельмах)
.
[Аж] ко́льки ко́лють (спира́ють) <[Аж] ко́лька ко́ле (спира́є)>
(1)
 
Коло́ти (випіка́ти, пекти́, вибива́ти і т. ін.) о́чі
кому
:
а)
 
в'їдливо дорікати, докоряти кому-небудь чимсь, кимсь
.
[
Хуса
:]
То ти мені ще й очі вибиваєш своїм багатством?
(Леся Українка)
;
– Чого ви мені очі печете?.. Варчук мені, як собаці “добридень”, потрібний
(М. Стельмах)
;
Хотілося стати, вивернути свої долоні всьому майданові напоказ – гляньте: в мозолях, порепані, чорні, як шкуратки! Наймичку тримає? Ще будуть нею очі йому колоти
(О. Гончар)
;
б)
 
(перев. зі сл.
колоти
)
дратувати кого-небудь, не давати комусь спокою
.
Нам тільки сакля очі коле; Чого вона стоїть у вас, Не нами дана
(Т. Шевченко)
;
Недоглянута хата коле всім очі, кожне думає: а чому ця господа обдертими стінами чорніє
(Є. Гуцало)
;
(2)
 
Коло́ти очи́ма
кого, що
уважно розглядати (перев. підозріло, недоброзичливо і т. ін.)
.
Врешті Лазар з'явився. Його обступили, питали, кололи очима
(М. Коцюбинський)
;
На цареві був важкий коштовний одяг; .. його кололи очима явні і приховані змовники
(Л. Дмитерко)
;
Одні стояли з виглядом покірливих тварин, другі, ті, що не змирилися з долею, мали печать шаленства на лицях; одні плакали, інші сухими очима гостро кололи своїх мучителів – мали б силу, то вбивали б поглядами
(П. Загребельний)
;
Пра́вда о́чі ко́ле
(3)
 
У ніс ко́ле
не подобається кому-небудь, не задовольняє когось
.
– Чуєте, йому
[Якову]
моя страва у ніс коле?
(Панас Мирний)
;
Попідростали
[діти]
– в голові туманіє. Тому чоботи, тому крамні штани, тому картуза .. Одежа домашньої роботи вже, бач, у ніс коле...
(А. Іщук)
.