СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
КО-КО-КО́
КО-КО́
, КО-КО-КО́, виг.
Звуконаслідування, що відтворює сокоріння курки
.
На Св[ятий] вечір .. на солому кидаються діти, .. і, лазячи по ній на руках і ногах, кричать: ко-ко-ко! ґе-ґе-ґе! ква-ква-ква! кві-кві-кві! .. се на те, щоб увесь рік худоба так велася і ховалася на господарстві
(І. Франко)
;
Раптом крик: – Ко-ко-ко! Крг-гр-гр-гр!! Залопотіли крила, і сонний півень зірвався з верби й упав на Гордія Івановича
(Остап Вишня)
;
// 
у знач. присудка
.
А курочка ко-ко, да ко-ко... Полетіла вгору високо
(П. Чубинський)
.