БЕЗНЕВИ́ННІСТЬ

, ності, ж.

Абстр. ім. до безневи́нний.

Хто вже був у бувальцях, то зараз і зробив так, не вповаючи на безневинність свою

(Марко Вовчок)

;

Тільки чотири чоловіки з усієї великої камери викликають у нього сумнів щодо своєї безневинності

(Б. Антоненко-Давидович)

;

Он тим, хто не просився, не доказував своєї безневинності, все прощають, .. а на його просьби .. навіть відповіді ніякої

(Ю. Збанацький)

;

Свої побоювання щодо безневинності “домашнього” магнетизму вчені висловили ще на початку 80-х років

(із журн.)