КО́ЗЛА
, зел, КО́ЗЛИ, ів, мн.
1
. Сидіння для візника спереду брички, фаетона і т. ін.; передок (у 2 знач.)
. Один циган кинувся до погонича і вдарив його .. Погонич так і покотився з козел
(І. Нечуй-Левицький)
;На розі однієї вулиці я зустрів візника, який дрімав на козлах
(М. Івченко)
;Нарешті все було налагоджено, він видряпався на козли, цмокнув, і кінь рушив
(Ірина Вільде)
;Біля хати карета стоїть, чорні коні копитами б'ють, і їздовий на козлах у чорному
(В. Дрозд)
.2
. Будівельне пристосування у вигляді дощок, укріплених на збитих навхрест стійках із дерев'яних брусів, яке використовують як підставку для чого-небудь, а також для робіт на невеликій висоті; кобилиця (у 3 знач.)
. Влізла
[Настя]
на козли і почала білити стелю(І. Кочерга)
;На Волове до дідича треба йти, стайню будувати. Я вже звів зруб, а козли поставимо разом
(Р. Іваничук)
;Шибки заляпані фарбою. У коридорі стояли козли. Мабуть, щойно закінчився ремонт
(В. Нестайко)
.3
. Підставка для різання дров, що складається зі збитих навхрест жердин, з'єднаних поперечкою; кобила (у 5 знач.)
. Все в них виходило незграбно: козла хиталися, пилку заїдало, і самі вони більше сварилися, ніж пиляли
(Яків Баш)
;Швидко погострив
[Лесь]
пилу та кинув на козла сукувату грабову колоду(І. Нижник)
.