СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
КО́ДЛО
, а, с.
1
.
зневажл.
Група людей, об'єднаних спільною ознакою (належністю до певного суспільного прошарку, організації або за віком, особистими якостями і т. ін.); плем'я (у 4 знач.)
.
[
Пріська
:]
Я таки зроду не з полохливого кодла
(М. Кропивницький)
;
Баби та й дівчата знову почали хлипати, але Омелько Корсак глянув на них – і жіноцьке кодло притихло
(Ю. Смолич)
;
Тарас збагнув, що перебрав, картаючи цю врешті-решт порядну, м'яку людину за зло, содіяне всім панським кодлом
(Василь Шевчук)
.
2
.
заст.
Рідня, нащадки, рід
.
Досталося й Одарці, її батькові й матері, погоничам, наймичкам, з усім їх родом і кодлом
(І. Нечуй-Левицький)
.
3
.
Зграя, стадо (про тварин)
.
Заскрекотіла сорока. Почувши її, на цвинтарний її голос позліталося з лісосмуг ціле сороче кодло
(М. Вінграновський)
.
(1)
 
Відьо́мське (ді́дькове, і́родове і т. ін.) ко́дло
:
а)
 
про нечисту силу
.
Певно, що вона відьомського кодла і що вона панича якимсь зіллям причарувала. Бо що в неї хорошого?
(М. Кропивницький)
;
[
Килина
:]
Я з кодлом лісовим не накладаю так, як твій рід!
(Леся Українка)
;
б)
 
(лайл.)
уживається для вираження незадоволення, обурення і т. ін. стосовно родини, групи людей або окремої особи
.
Звісно, дідькове кодло, як ті великі пани, не турбується втратою, бо гроші не зароблені
(Марко Вовчок)
;
[
Чорт
:]
Чого регочете, бісівське кодло?
(Є. Кротевич)
;
– Швейку, тварюко, іродове кодло. Заткніть писок. Або ви нечуваний негідник, або верблюд і безглуздий ідіот
(С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека)
.