СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
БЕЗКОРИ́СЛИВИЙ
, а, е.
Який не дбає про користь для себе, не шукає вигоди; некорисливий
.
Я зовсім не хочу, щоб мої безкорисливі вчинки помічали плюсами
(М. Хвильовий)
;
Приятелювання не припинялося з давніх-давен і справді було безкорисливим, увійшло в кров, і друзі рідними поробилися
(Іван Ле)
;
Кажуть, тільки у горі, у печалі, у тузі Пізнаються хороші, безкорисливі друзі
(В. Бичко)
;
Йосипа Осокіна знали в Дніпропетровську як чесного лікаря, який завжди надасть безкорисливу допомогу
(Д. Ткач)
;
Протистояти бездуховності може лише людина, у серці якої горить вогонь чистої і безкорисливої любові до ближнього, вогонь, що його здатна запалити лише релігія
(із журн.)
.