СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
КЛАРНЕ́Т
, а, ч.
Дерев'яний духовий музичний інструмент, що має форму циліндричної трубки з клапанами у формі ґудзиків і з невеликим розтрубом на кінці
.
Голосно покотилися тонкі та різучі вигуки флейт та кларнетів
(Панас Мирний)
;
Кримов хутко й фасонно пробіг пальцями по ґудзиках кларнета
(І. Микитенко)
;
Кларнет використовують як сольний інструмент, а також у симфонічному оркестрі
(з наук.-попул. літ.)
;
* Образно.
Тоді в кларнети ще трубив Тичина, І кликав Рильський в сині далечини
(Ю. Клен)
.