КЛАДОВИ́ЩЕНСЬКИЙ
, а, е.
Те саме, що кладови́щний; цвинтарний
. Біля залізних кладовищенських воріт бабусі продавали квіти
(О. Донченко)
;Коли процесiя наблизилась до кладовищенської брами, пiдслiпуватий ветхий сторож за звичкою поспiшив на дзвiницю привiтати мерцiв дзвонами
(Б. Антоненко-Давидович)
;Комарів – колишнє село біля річки Прип'ять, що мало 304 особи, 42 двори, кладовищенську каплицю
(з наук.-попул. літ.)
;У Павлівці є кладовищенська православна церква, школа, постоялий будинок
(із журн.)
;На превеликий жаль, усі кладовищенські книжки було знищено під час Другої світової війни в 1941 р.
(з газ.)
;//
Власт. кладовищу
.Ворота мали звичайний, буденний, зовсім не кладовищенський вигляд
(В. Нестайко)
.