КІ́ШКА

, и, ж.

Самиця кота

Коло нього лежала його вірна кішка з трьома маленькими сіренькими .. котенятами

(Грицько Григоренко)

;

– Якби не кішка... – Яка кішка? – Та, що й цієї ночі знов привела мені троє котят...

(М. Куліш)

;

Те саме, що кіт.

Чує кішка, де миша є

(Номис)

;

Там, у гущавині молодого гілля, .. лісові кішки перегукуються, зозуля кує літа

(Панас Мирний)

;

– Що таке – гепарди? – Це, мамо, дикі навчені кішки... З ними на полювання ходили в степах

(О. Гончар)

;

Кішка свійська перебуває в тісному співіснуванні з людиною близько 10 тис. років та є найпоширенішою хатньою твариною

(з наук.-попул. літ.)

Невелика кітва

– Сідай, Миколо, в човен та тікай на море; закинь там кішку та й стій

(І. Нечуй-Левицький)

тільки мн., спец.

Те саме, що кі́гті (див. кі́готь 2)

Альпіністські кішки використовують в альпінізмі, гірському туризмі та льодолазанні

(з наук.-попул. літ.)

;

Кожен уважно продививсь і перевірив своє альпіністське знаряддя – підігнав по нозі кішки, приміряв черевики

(М. Шеремет)

◇

Зав'яза́ти кото́ві (коту́, кі́шці) хвоста́ [вузло́м]

див.

зав'я́зувати

;

(1)

Зна́є кі́шка (ки́ця), чиє́ са́ло з'ї́ла <Зна́є кіт (котя́ра), чиє́ са́ло з'їв>

–

про того, хто винен і почуває свою провину перед ким-небудь

– Ага, знає кішка, чиє сало з'їла .. Не втечеш моїх рук!

(Панас Мирний)

;

– Лаяли мене? – кивнула

[мати]

на Кіндратовича. – Знає киця, чиє сало з'їла, – обізвався вже з кухоньки той

(Микита Чернявський)

;

– Он воно що! Знає котяра, чиє сало з'їв!

(О. Чорногуз)

;

– Ач як дременув, тільки підківки в жеребця зблиснули! – задоволено мовив Хома. – Знає кіт, чиє сало з'їв, – докинув сусіда

(Ю. Хорунжий)

;

І кі́шки нема́ чим (ні́чим) годува́ти

див.

годува́ти

;

(2)

Кі́шки (коти́) шкребу́ть (скребу́ть, скубу́ться, шкребу́ться) в (по) душі́ (на (в) се́рці)

в кого і без дод.

–

відчувається тривога, неспокій, хвилювання і т. ін

Як то було слухати Марусякові? На лиці застигла усмішка – жарти, мовляв, жартуєте – а на серці коти скребли

(Г. Хоткевич)

;

В самого

[Михайла Хмельницького]

при тих статечних міркуваннях душу кішки скребли

(Іван Ле)

;

Не вішати носа, коли в серці кішки шкребуться, робити добру міну при зовсім не добрій грі, – на таке здатний не всякий

(Ю. Шовкопляс)

;

Ніби все правда і все правильно, а десь на серці коти шкребуть

(В. Собко)

;

Вона

[Лариса]

ганила не його

[Дмитра],

а сучасну архітектуру, але в нього щоразу скублися кішки на серці, коли Рона і Віта на два голоси затягали пісню, мовляв, не можуть дихати у цих бетонних комірчинах

(Є. Кононенко)

;

Смі́шки з ба́биної кі́шки

див.

смі́шки

;

(3)

[Чо́рна] кі́шка пробі́гла <[Чо́рний] кіт пробі́г> помі́ж (між)

ким

–

хто-небудь посварився з кимсь, між ким-небудь виникла незгода

Чорна кішка пробігла між ними і сполохнула той лад, який досі був

(Панас Мирний)

;

[

Семен

Між мною і вами, учителю, пробіг чорний кіт

(Я. Галан)

;

Побачивши Нолу, він повернув у хвіртку, – давно між ними чорна кішка пробігла

(О. Кундзич)

;

– Скажіть, Євгене Панасовичу, .. чому Настя мене цурається?.. Який це кіт пробіг поміж нами?

(В. Речмедін)

;

В його

[Ростика]

батьків все чудово, і ніяка чорна кішка між ними не пробігла

(В. Хрущак)

;

(4)

Як (мов, ні́би і т. ін.) кі́шка (кіт) з соба́кою,

зі сл.

жити, гризтися

і т. ін.

–

без злагоди, постійно ворогуючи, сварячись і т. ін

Живуть як кішка з собакою

(прислів'я)

;

І Василь не любив Грицька; брати двоюрідні – вони жили гірше чужих, гризлися як кішка з собакою

(Панас Мирний)

;

– Ви тільки, бува, нічого не скажіть Давиду Онопрійовичу, бо ми й так живемо з ним як кішка з собакою

(С. Добровольський)

;

Як (мов, ні́би і т. ін.) ци́ган (кіт, кі́шка) до са́ла (на са́ло, до сальця́)

див.

цига́ни