КІНОСЦЕНАРИ́СТ

, а, ч.

Те саме, що кінодрамату́рг.

Потрібна ця сцена

[падіння з аероплана]

і достатньою мірою умотивована тільки з погляду кіносценариста, що, завваживши певну одноманітність картини, хоче розбити її якимсь “трюковим” номером, якимсь цікавим для ока моментом

(М. Зеров)

;

Не часто радують читачів новими творами фантасти і пригодники, кіносценаристам теж є простір для роботи

(Ю. Збанацький)

;

У кіносценариста має бути розвинене сценарне мислення, тобто вміння конструювати життєві ситуації, пов'язувати їх між собою, мотивувати вчинки героїв

(з наук.-попул. літ.)